Замок Корвінів, Турда, Сібіу

‹ ›

30.07.22

 2 дні / 2 ночі

3750 грн
з особи

Соляна шахта Турда. Екскурсія по місту Клуж-Напока.

Замок Корвінів в Хунедоарі. Екскурсія по Сібіу.

ПРОГРАМА ТУРУ:

День 1ий:

6.00 - виїзд з Чернівців автобусом в Румунію.

Переїзд до містечка Турда біля Клуж-Напоки.

15.00 - 16.30 - екскурсія в унікальну соляну шахту Турда.

Огляд підземного озера. За бажанням катання на човні.

17.00 - переїзд в Клуж-Напоку.

18.00 - 19.00 - Вечірня екскурсія по Клужу.

Поселення в готель.

Вільний час. Ночівля.

День 2ий:

Сніданок в готелі.

8.00 - виїзд в місто Хунедоара.

Екскурсія в один із найкрасивіших замків Румунії - замок Корвінів.

Замок входить до списку "7 чудес Румунії".

14.00 - виїзд в Сібіу.

Ви побачите панораму найвищих

румунських Карпат та гору Молдовяну (2544 м).

17.00 - приїзд в місто Сібіу (Германштадт) - столиця князвіства Трансільванії.

Екскурсія по центру середньовічного міста Сібіу.

21.00 - виїзд в Україну.

День 3ій:

6.00 - орієнтовний час прибуття в Чернівці.

Вартість туру: 3750 грн, діти до 12 років: 3250 грн.

У ВАРТІСТЬ ТУРУ ВХОДИТЬ: 

• проїзд комфортабельним автобусом,
• туристичний супровід,
• проживання в готелі 1 ніч,
• сніданок.

У ВАРТІСТЬ ТУРУ НЕ ВХОДИТЬ: вхідні білети, інше харчування.

Вартість вхідних білетів:

• Соляна шахта Турда: дорослі - 40 лей, діти, студенти, пенсіонери - 20 лей;
• Замок Корвінів: дорослі - 30 лей, пенсіонери - 15 лей, діти, студенти - 7 лей;

Опис екскурсійних об'єктів:

Соляна шахта Турда

Саліна Турда (рум. Salina Turda) - соляна шахта біля містечка Турда, в окрузі Клуж, що на північному заході Румунії. Відкриту для туристів у 1992 році, шахту Саліна-Турда в 2017 році відвідало близько 618 000 туристів. Це місце входить в перелік «7 чудес Румунії». Саліна Турда в 2013 році була віднесена Business Insider до числа 25-ти топ-туристичних об’єктів світу, які варто відвідати.

Сіль тут вперше почали видобувати ще в часи античності. Письмово шахта вперше згадується в 1075 р.

Перший документ, який прямо говорить про існування соляної шахти в Турді, виданий угорською канцелярією 1 травня 1271 р. У документах, що збереглися з тринадцятого та чотирнадцятого століть, йдеться про соляні промисли в Турді.

Операційні зали тоді розміщували на місці нинішніх соляних озер біля нового входу в шахту.

У XVII столітті розпочалися перші роботи з видобутку солі на північно-західному схилі Валі-Вале-Сарате, про що свідчать вали в куполі кімнати Терезія. Незабаром після цього було відкрито шахту "Святого Антонія", де гірнича діяльність продовжувалася до першої половини ХХ століття.

Соляна шахта «Турда» була модернізована і знову відкрила свої двері у 2010 році після інвестицій у розмірі 5 888 000 євро.

Шахта складається з шахти Франца Йосифа, шахт Терезії, Рудольфа, Гізели та інших частин. В шахті є ліфт, футбольне поле, підземні озера з човнами, зали із сталактитами, безліч ходів-лабіринтів. Шахту вважають одним із найкрасивіших підземних місць світу. А унікальна сучасна підсвітка робить його надзвичайно фотогенічним. Крім того в шахті існує особливий лікувальний мікроклімат, корисний для дихальної системи відвідувачів.

Замок Корвінів

Замок Корвінів, відомий також як замок Гуняді або замок Хунедоара (румунська: Castelul Huniazilor або Castelul Corvinilor; угорська: Vajdahunyadi vár) - готико-ренесансний замок у Хунедоарі, Румунія.

Це один із найбільших замків у Європі, який входить у список «Сім чудес Румунії».

Замок Корвінів був закладений у 1446 році на скелі над невеликою річкою Злашті за наказом воєводи Трансільванії Яноша Гуняді (угорською: Яноша Гуняді, румунською: Янку або Іоан де Хунедоара), який вирішив перебудувати стару будівлю, побудовану на цьому ж місці Карлом I Угорським.

Це вражаюча споруда з високими вежами, бастіонами, внутрішнім подвір’ям, різнокольоровими дахами та міріадами вікон та балконів, прикрашених різьбленням з каменю. Замок має подвійну стіну для покращення обороноздатності, трикутні, прямокутні та круглі вежі. Деякі вежі (вежа Капістрано, вежа Пустельника та вежа Барабанщиків) використовувались в якості в'язниці. Вежа Буздуган (тип булави, за якою вона отримала назву) була побудована виключно для оборонних цілей, зовні вона прикрашена геометричним візерунком. Вежі прямокутної форми мають великі отвори для розміщення великокаліберної артилерії.

Замок має 3 великі внутрішні простори. Це Рицарська зала, Урядова зала та гвинтові сходи. Зали мають прямокутну форму і оздоблені мармуром.

Урядова зала використовувалась для церемоній та урочистих прийомів. На її стінах намальовані медальйони (серед них є портрети Матея Басараба, правителя Валахії та Василя Лупу, правителя Молдавії). У крилі замку під назвою Мантія видно картину, яка зображує легенду про ворона, від якого походить ім’я нащадків Яноша Гуняді, Корвінуса. Рицарська зала використовувалась для бенкетів.

У 1456 році Янош Гуняді помер, і роботи із розбудови замку призупинились. Починаючи з 1458 року, для будівництва замку Матвія було підготовлено нову комісію. У 1480 році замок був повністю збудований і його було визнано одним із найбільших і найкращих замків у Східній Європі.

У 17 столітті був побудований Новий Великий палац, звернений в бік міста. Для військових цілей було споруджено дві нові вежі: Білу та Артилерійську. Також було додано зовнішній двір, який використовувався для адміністрації замку та для складів.

Галерея та остання оборонна вежа (названа "Небойса", що на сербо-хорватській мові означає "Не бійся"), які залишилися незмінними з часів Яноша Гуняді, та вежа Капістрано (названа на честь святого, брата-францисканця з Белградської битви 1456 р.) - одні із найбільш значущих частин будівлі. Інші визначні частини будівлі – це Клубна вежа, Білий бастіон, який служив сховищем їжі.

Нинішній замок є результатом реставраційної кампанії, розпочатої після пожежі та багатьох десятиліть повної занедбаності. Сучасні архітектори надали замку власного тлумачення того, як повинен виглядати великий готичний замок.

Туристам кажуть, що саме в цьому замку Янош Гуняді тримав в ув’язнені Влада ІІІ, який саджав на палю, принца Валахії. Пізніше Влад III уклав політичний союз з Яношем Гуняді, хоч той і був причетний до страти його батька - Влада ІІ Дракули. Через ці зв’язки замок Хунедоара іноді згадують як джерело натхнення для замку Дракули у романі жахів Брема Стокера 1897 року "Дракула". Насправді Стокер не знав ні про союз Влада з Гуняді, ні про замок Гуняді. Натомість власні рукописні дослідницькі записки Стокера підтверджують, що романіст уявляв, що Замок Дракула розташований на голій вершині в горах Калімани у Трансільванії поблизу колишнього кордону з Молдавією.

На подвір’ї замку, біля каплиці 15 століття, знаходиться колодязь глибиною 30 метрів. Згідно з легендою, ця криниця була викопана трьома турецькими в’язнями, яким обіцяли волю, якщо вони дістануться води. Через 15 років вони добудували криницю, але їх господарі замку не виконали даної їм обіцянки. Кажуть, що напис на стіні колодязя означає «у вас є вода, але немає душі».