Євреї Чернівців

‹ ›

на замовлення

 

50 грн
з особи

ОПИС ЕКСКУРСІЇ:

Чернівці ще називають «Єрусалимом на Пруті», адже саме в одному із теперішніх районів міста (а колись окремому місті), Садгорі, жив відомий хасидський цадик Ісраель Фрідман. На садгірському кладовищі він і похований, туди досі з’їжджаються численні паломники. Саму резиденцію та синагогу, в якій свої проповіді читав І. Фрідман, наразі відновлюють.

У Чернівцях наразі діє дві синагоги. Станом на 1939 рік іудеям належало понад 50 культових споруд. По всьому місту збереглося багато свідчень про те, що євреї складали чималу частку населення міста.

Чого тільки вартий Єврейський національний дім, який по праву можна назвати окрасою Театральної площі. Збудували його 1908 року за проектом архітектора Т. Левандовського. За австрійських часів він був центром соціального і політичного життя єврейської громади. За румунів його намагалися знести, з в радянські часи там створили будинок культури текстильників. Наразі у невеличкій частині приміщення функціонує музей історії та культури євреїв Буковини, а у решті функціонують дитячі гуртки та влаштовуються концерти.

Поруч з площею на вулиці Штейнберга була школа «Сафа-орт», тепер тут ліцей №1 з фізично-математичним профілем.

За кілька хвилин ходьби від вул. Штейнберга можна побачити кінотеатр «Чернівці», який раніше зовсім ним не був. 1877 року там звели «Темпль» у модному (на той час) неомавританському стилі за проектом архітектора Ю. Захаревича на пожертви найбагатших євреїв міста. До речі, тут співав Йозеф Шмідт, якого ще називають «буковинським Карузо». Але під час Другої Світової війни синагога була спалена, купол споруди був фактично повністю зруйнований, опісля так і не відновлений. Тепер тут як кажуть місцеві євреї "кінемагога" - раніше кінотеатр "Жовтень", нині "Чернівці".

Неподалік від «Темпля», трохи вище Центральної площі, розташовувався один із найдорожчих готелів міста «Централь». Володіли ним представники заможних єврейських сімей. Зупинитися у ньому могли лише вельми заможні гості міста. Але за значні кошти постояльцям пропонувалися великі на той час послуги: в усіх кімнатах була електрика, а в ресторані годували найвишуканішими стравами. Крім цих готелів євреям належали також відомі готелі "Брістоль", "Готліб", "Під золотим левом", "Ля Орієнт" та інші.

Євреї вміли не тільки добре розвивати власний бізнес, але й брали активну участь у громадському житті міста. Так, 1894 року віце-бургомістром, а відтак бургомістром міста   був єврей д-р Едуард Райс. 1913 року бургомістром став д-р Сало Вайссельберґер, якого під час Першої світової війни вислали до Сибіру. Проте завдяки втручанню міжнародної спільноти через півтора року Вайссельберґу вдалося повернутися до Чернівців. 

Долучалися багаті євреї й до будівництва культурних споруд в місті. Так, зокрема, вони жертвували чималі суми на будівництво Філармонії. Варто зазначити, що на сцені Філармонії виступала незрівняна співачка Сіді Таль. Вона співала мовою ідиш. У центрі Чернівців, до речі, є вулиця названа її іменем. Недалеко від вулиці Сіді Таль розташований палац «Академічний». Раніше там навчали дітей, діяла професійна вища школа для навчання столярів і швачок. Діяв також з 1927 року кіноконцертний зал і була зібрана велика бібліотека літератури мовою ідиш. 

Був у Чернівцях також будинок товариства для культурної просвіти бідних верств єврейського населення «Тойнбігалле». Спорудили його 1912 року на благодійні кошти подружжя Клінґерів. Нині у будинку знаходиться молитовний будинок християн-адвентистів. Знаходиться будинок на вулиці Турецькій. Трохи нижче від неї, на самій площі, була лазня та міква.

Лазня на площі Турецької Криниці – одна із найстаріших кам’яних будівель Чернівців. Також тут була міква – закритий басейн для ритуального омовіння, яке є обов’язковим для іудеїв. Воду до неї брали з криниці, що знаходиться на площі.

Був у місті і єврейський шпиталь. Заснували його 1852 року на кошти іудейської громади. Лікували там і багатих, і бідних. Та якщо перші самі платили за себе, то за бідних сплачувала громада, до якої належав хворий. Лікарів обирали не за віросповіданням, а за рівнем кваліфікації. Шпиталь знаходиться на колишній вулиці Синагоги - в самому серці Чернівецького штетля. В цих старих кварталах було влаштовано гетто у 1941 році.

У Чернівцях зберігся старий єврейський цвинтар, на якому поховані Е. Штейнбарг - єврейський байкар, Е. Райс - перший єврейський бургомістр Чернівців, а ще представники відомих чернівецьких родів Кіслінгерів, Штайнерів, Тіттінгерів та ін. Загалом понад 55 тис. поховань. При вході на цвинтар - руїни приміщення для поховальних церемоній - Ляйхенхалле та символічна Стіна Плачу.

Серед найбільш відомих представників літературно-мистецького світу Чернівців - Пауль Целан, Роза Ауслендер, Зельма Меербаум-Айзінгер, Альфред Маргул-Шпербер, Мозес Розенкранц, Мойсей Альтман, Йосиф Ельгісер та інші.