Вижниця, Косів, Шешори + форель

Геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Покутсько-Буковинських Карпатах, на межі Путильського та Вижницького районів Чернівецької області.

Скелі утворені з розчленованих потужних пластів пісковика. Деякі з них пронизані отворами та ходами, через що й виникла назва - Протяті Камені. Найцікавіша і найвища скеля носить назву Соколине Око (максимальна відносна висота - 40 м). У ній в результаті ерозії утворилася кам'яна арка, що нагадує око. Неподалік від Соколиного Ока серед букового лісу розташовані ще кілька, дещо менших, але також мальовничих, скельних масивів.

Ці скелі оповиті легендами, то ж запрошуємо до пізнання Карпатської природи та містичних таємниць Гуцульщини.

Косів - місто в Україні, районний центр Косівського району Івано-Франківської області, адміністративний центр Косівської районної ради, адміністративно-торговельний осередок галицької Гуцульщини. Розташоване біля підніжжя Українських Карпат, у долині річки Рибниці, притоці Пруту. Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 16 липня 2001 року № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України» Косів одержав статус історичного міста. Від вересня 2004 року місту Косів присвоєно новий статус - місто-курорт Косів. Після відновлення Україною незалежності зусилля Косова було спрямовано на відродження культури, духовного життя, економіки. У цьому напрямі діють різні громадські організації, політичні партії, церковні громади, а також міська влада, яка виклопотала спеціальний статут курортного міста. Косів має надзвичайно великий потенціал, щоб стати культурним центром Гуцульщини. Для цього є усі передумови - митці, що передають уміння з покоління в покоління, визнані художні школи, поетичність косівчан, і розташування в серці Гуцульщини. Край легенд та переказів, місця слави опришків, мальовнича природа окреслює стратегію розвитку Косівщини у напрямку розвитку туристичного бізнесу.

Село Космач розташоване на Івано-Франківщині. Це найбільше село в Європі, що займає площу  в 84 кв. км та має 32 гірські присілки. Тут і по цей час проживає велика кількість майстрів, які займаються народним художнім промислом та ремеслами. Найвідвідуванішими туристичними місцями є:

• оглядовий майданчик, що розташований безпосередньо біля центральної дороги і, з якого відкривається дивовижний вид на с. Космач      
• Карпатська Гойдалка - знаходиться на горі Сиглін на висоті 857 метрів над рівнем моря. З гойдалки відкривається просто фантастичний панорамний краєвид на інші карпатські хребти.
• Музей Довбуша - Головним експонатом приватного музею вважається саме дерев’яна хата, проте в її приміщеннях є ще багато цікавого. Фонд музею сьогодні налічує близько 500 експонатів, серед яких предмети побуту гуцульської общини: топірці, кептарі, череси тощо. Одним з найцінніших експонатів музею є цівка рушниці, з котрої (згідно з розповідей старожилів) було вбито Олексу Довбуша. Також в музеї зберігається зброя, з котрої Довбуш карав непокірних, та дорогоцінна реліквія — набір з 12-ти перстнів, на одному з котрих викарбувана дата “1724”.
• Лисина Космацька вкрита кам’яними розсипами, величезними плитовими утвореннями ямненського пісковика, решта — заросла хвойним лісом. У давні часи вона являла собою кам’яну лису гору
• Рушірський водоспад - водоспад в масиві Покутсько-Буковинських Карпат, гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. Висота водоспаду — 4 м. Утворився в місці, де річка Рушір (права притока Лючки) широким струменем під кутом 45 градусів стікає кам’янистим схилом.
• Камінь Довбуша в Космачі (Завоєли) - присілок Завоєли є одним із найвіддаленіших від центральної частини Космача, відомим осередком збереження найдавніших традицій Карпатської землі. За 2 км від присілка в північно-західному напрямку на схилі (750 м над р. м.) стоїть відомий своїми дивними формами Камінь Довбуша.
• Музей вівчарства - це цілий комплекс, який знайомить відвідувачів із: процесом переробки молока; виготовленням сиру, вурди та бринзи; нетрадиційним методом лікування продуктами вівчарства – овітерапією. На базі Музею вівчарства проводять майстер-класи з переробки вовни: від стрижки до виготовлення продукції. Одна зі споруд музею має назву «стая». Це головна будівля на вівчарській та скотарській полонинах, своєрідна сироварня.