Терношорська Лада, водоспад Гук + сироварня

‹ ›

субота, неділя

 9.00 - 18.00

350 грн
з особи

ПРОГРАМА ТУРУ:

9.00 - виїзд з Чернівців в Косів.

11.00 - Село Яворів. Центр ліжникарства.

Село Юрія Шкрібляка - основоположника гуцульської художньої різьби по дереву.

Похід від села Снідавка до скелі Терношорська Лада.

По дорозі ми побачимо мальовничний Водоспад Гук.

За деякими версіями Терношорська Лада - не звичайне нагромадження скель,

а давнє язичеське святилище і "місце сили".

Відвідування Гуцульської сироварні у Яворові.

Купівля сиру. За бажанням - майстер-клас.

Факультативно: по дорозі в Чернівці відвідування літературно-меморіального музею

українського актора Івана Миколайчука у с. Чортория.

17.00 - поверення в Чернівці.

Вартість туру: 350 грн.

У ВАРТІСТЬ ТУРУ ВХОДИТЬ: проїзд комортабельним автобусом, супровід гіда.

У ВАРТІСТЬ ТУРУ НЕ ВХОДИТЬ: харчування, вхідні білети.

Примітка: пішохідна мандрівка в гори розрахована на непідготовленого туриста. Підходить для дорослих та дітей.

Потрібно мати тепле, водонепроникне взуття та перекус.

Опис екскурсійних об'єктів:

Косів, сувенірний ринок:

Косів — невелике містечко на берегах річки Рибниця, тут єдина центральна вулиця, тому ви не заблукаєте Косівський сувенірний ринок — місце паломництва тисяч туристів. Вони їдуть причаститися вишивками, мережкою, виробами з дерева та кераміки. Але за фасадом з сувенірів ховається дещо більше. Косів — старовинне місто майстрів. У Косові на вас чекає величенький ринок, на якому можна торгуватись, як у “Жидівській кнайпі”. Він працює кожного четверга та суботи за винятком релігійних свят. Косів — невелике містечко на берегах річки Рибниця, тут єдина центральна вулиця, тому ви не заблукаєте. Зранку ринок легко знайти, приставши до потоку покупців. У сезон охочих до сувенірів так багато, що здається, ніби вони йдуть до Косова на нерест. Зона гуцульської торгівлі починається одразу за мостом через Рибницю. І якби ми хотіли недобре пожартувати, сказали б зараз: “Оце і є ринок!” Проте це лише квіточки, за ягідками варто рушати далі, минаючи кошики з лози, ароматні наїдки та кінську упряж. Впевнено заглиблюйтесь у ряди з одежею та автозапчастинами — і от після цього вам відкриється Косівський сувенірний ринок. Тут можна придбати всілякі дрібнички, вишиті сорочки та рушники, гуцульське вбрання, капелюшки. Але головна “фішка” ринку не в цьому — вона у рядах, де пропонують кераміку, ґердани, вироби з натурального дерева, оздоблені штудерним різьбленням. Найбільше родовище оригінальних українських сувенірів — це тут, неподалік від стрімкої Рибниці.

"Терношо́рська Ла́да​":

Унікальний скельний комплекс, український Стоунхендж, що розмістився на південному схилі гори Терношора (989,9 м. над рівнем моря), на межі двох високогірних сіл — Снідавка і Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області. Входить до складу Регіонального ландшафтного парку «Гуцульщина». Терношорська Лада — пам'ятка природи місцевого значення. Вона являє собою стародавнє святилище віком кілька мільйонів років, що виринуло з дна Сарматського моря часів глибокого палеоліту.

"Терношо́рський Гук": 

Водоспад в Українських Карпатах (в масиві Покутсько-Буковинські Карпати). Розташований на одній з правих приток річки Безулька, в межах села Яворів, що в Косівському районі Івано-Франківській області. Висота водоспаду — 3 м, блокового типу. Утворився в місці, де невеликий потічок перетинає скельний масив стійких до ерозії пісковиків. На відстані 1,5 км від водоспаду розташований скельний масив «Терношорська Лада».

Церква "Різдва Пресвятої Богородиці" (Нижній Вербіж):

У селі Нижній Вербіж, Коломийського району височіє давня п’ятикупольна церква на честь Різдва Пресвятої Богородиці, яка має своє славне історичне минуле. За переказами старожилів, в центрі села, на пагорбі, в давнину був чоловічий монастир, який був спалений татарами. Саме на цьому місці розташовані давні храмові споруди: дзвіниця і церква. П’ятикупольна дерев’яна церква була покрита ґонтою та за своєю неповторною архітектурною красою не мала аналогів на Прикарпатті. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО.