Румунський Петрос, масив Рареу, Борша і не тільки - 2 дні

‹ ›

15.06.24, 6.07.24

 2 дні / 1 ніч

3250 грн
з особи

Найвища гора східних Карпат - Гора Петросул (2305 м). Роднянські Альпи.

Борша. Крісельний підйомник. Найвищий водоспад Румунії. 

ПРОГРАМА ТУРУ:

День 1-ий:

5.00 - виїзд з Чернівців в Румунію.

Переїзд через мальовничі Карпатські перевали

- перевал Чумирна та перевал Прислоп 

у природно-історичний регіон Марамуреш.

По дорозі ми побачимо традиційні готичні гуцульські дерев'яні церкви

та різьблені брами.

10.00 - приїзд у місто-курорт Борша. 

Сходження на найвищу гору Східних Карпат

- гору П'єтросул (2305 м).

20.00 - поселення в готель. Вечеря. Ночівля.

День 2-ий:

7.00 - сніданок в готелі. 

9.00 - катання на крісельному підйомнику та прогулянка до

найвищого водоспаду Румунії - каскада Каілор (Водоспад Коней).

12.00 - виїзд у місто Кимполунг-Молдовенеск.

Гори Рареу. Похід до Дівочих скель.

Обід в місцевому ресторані на вершині гори. Виїзд в Чернівці.

22.00 - орієнтовний час приїзду в Чернівці.

Вартість туру: 2950 грн. з особи.

У ВАРТІСТЬ ТУРУ ВХОДИТЬ: 

• проїзд комфортабельним автобусом,
• супровід гіда,
• проживання в готелі,
• сніданок,
• страхування.

У ВАРТІСТЬ ТУРУ НЕ ВХОДИТЬ:

• інше харчування,
• вхідні білети.

Вартість вхідних білетів:

• крісельний підйомник в Борша - 40 лей - дорослі, 25 лей - діти.
• орієнтовна вартість обіду, вечері: 30 лей.

Опис екскурсійних об'єктів:

Гора П'єтросул

П'єтросул (або П'єтросу) - найвища вершина гір Родна, а також найвища точка кривої Карпат між Високими Татрами та горами Бучегі. Назва гори означає «скеляста» (з рум. мови), що позначає її відмінний характер від більшості інших, переважно вкритих травою вершин гір Родна (лише декілька найвищих гір Карпат мають скелясті вершини; П'єтросул є найхарактернішою з них ). Однак, оскільки багато вершин Трансільванських Карпат носять таке саме ім'я, пік часто називають "П'єтросул Родней", який слід відрізняти від решти. В угорській мові найпоширенішою є назва "Надь-П'єтрош" (Великий П'єтрос), але відома також під назвою "Köves-havas" (Скелясті Альпи).

П'єтросул розташований у північно-західній частині хребта, як завершальний бастіон виразного бічного хребта, який відходить від головного хребта у північному напрямку. Північні схили гори (три окремі льодовики) досить круті: між вершиною та долиною Віше (Вішеу) маємо перепад висоти у 1650 м. Вид з вершини досить цікавий при хороших погодних умовах. На північ проглядається весь ареал гір Марамуреш (Мармароси), який продовжується на території України. Ви можете побачити також сусідні гори Шиблеш (Могили) на заході та решту гір Родна на сході та півдні. У південно-східному напрямку ви помітите гори Баргеу (Borgói-hegység) та гори Калімані (Келемен-гавасок).

Перший зафіксований підйом на вершину припадає на серпень 1796 р. (Пал Кітайбель, Адам Вальдштейн та Янос Шютц з місцевими екскурсоводами), але ймовірно, що місцеві пастухи відвідували гору раніше.

Місто Борша,  регіон Марамуреш.

Борша - місто в Румунії, в жудеці Марамуреш, що є частиною Мараморощини. Марамуреш - колоритна історична область, що включає найвищу і важкодоступну частину Карпатських гір. У наші дні в Північний Марамуреш входять кілька районів Закарпатської області України, а в Південний - жудець або регіон Марамуреш в Румунії. Історичним центром румунського Марамуреш є місто Сігету-Мармацієй, розташований поруч з кордоном з Україною. Тут живуть румуни, українці, угорці та ціпзерські німці, які зберегли багато старовинних звичаїв і ремесел.

Водоспад Коней (Cascada Cailor)

Водоспад Коней має висоту 100 метрів, який в три кроки (по 40, 20, 40 метрів) опускається вниз по горах. Водоспад розташований у природному заповіднику П’ятра-Реа, за 3 км від курорту Борша на висоті 1300 м. Водоспад утворений на затоці Фантана («колодязь» на румунській мові) і витікає з плато Подул Кайлор. Найкращий спосіб досягти водоспаду - з курорту Борша та з лінії вершини гір Родна. Ті, хто приїжджає з курорту Борша, можуть піти по стежці, позначеній червоним трикутником (2-3 години), або вони можуть проїхати гірськолижний підйомник і пройти ту ж стежку протягом одного кілометра. Цей другий варіант дозволяє туристам відвідувати атракціон навіть у зимовий час, коли вся вода замерзає, представляючи інший, але вражаючий образ водоспаду.

За давньою легендою назва водоспаду походить від події, що сталася тут кілька століть тому. Кажуть, що під час шторму стадо коней було загнано ведмедями на край прірви, де починається водоспад. Через погану видимість налякані коні стрибали в прірву, вмираючи. Мало хто знає про каньйон за цим водоспадом. Цей же потік (Долина коней) утворює каньйон із 9 інших водоспадів вище за течією водоспаду Коней.

Дівочі Скелі гірського масиву Рареу ("П'єтра Доамней-Рарау")

Дівочі скелі розташовані на висоті 1634 метри, в горах Рарау і мають висоту 70 метрів. Найвища вершина досягає висоти 1651 метр. Площа заповідника - 933 гектари. Шлях до Дівочих скель починається у с. Пажоріта. Це - мальовнича траса Трансальпіна-Рареу.

Місцевість важлива через багатство ендемічної рослинності. Перші геологічні дослідження були проведені австрійськими геологами, які виявили, що територія утворена з вапняку з кораловими вкрапленнями, амонітами, водоростями та іншими рифоутворюючими елементами понад 140 мільйонів років тому. У крейдяному періоді територія була вкрита морською водою. Тектонічними рухами вода відступила і рифи піднялися на поверхню. Гори Рареу складаються з шарів різних гірських порід, переважно осадових.

Дівочі скелі 

Гарне місце для любителів альпінізму. Скелелази вперше піднялися сюди у 1921 році. У цьому ж заповіднику знаходиться ще один вапняковий масив, П’ятра Зімбрулуй («Скеля бика»), завдовжки 600 метрів і сто метрів заввишки, який представляє собою ряд тріасових утворень, особливо вапняку, який утворює вертикальну стіну. Також в цю систему входить «Печера кажанів».

Існує легенда про походження назви цих місць. Під час другого правління молдавського господаря Петру Рареша, на ці землі напали турки. Дружину Петру звали Олена. Вона зі своєю донькою, слугами та скарбами переховувалась у цих горах. Однак туркам вдалося натрапити на їхній слід. Тоді князівна Олена та її дочка почали молитися, щоб їх врятували, коли неподалік почувся гучний шум. Здається, що в цей момент великі скелі відламалися і впали на місце, де заховано багатство правителя, поховавши нападників. Таким чином Олена та її дочка лише завдяки щасливому випадку врятувались від турецької неволі.