Біла Криниця, оранжерея, дуб Штефана Великого і не тільки

8.05.21

 9.00 - 17.00

250 грн
з особи

ПРОГРАМА ТУРУ:

9.00 - виїзд з Чернівців в с. Біла Криниця.

Огляд Успенського собору росіян-старообрядців. Церква Козьми і Дем'яна. Переїзд в с. Кам'янка.

12.00 - Екскурсія в оранжерею, де вирощуються тропічні рослини, серед них: лимони різних сортів, мандарини, банани, кава Арабіка та ін.

13.30 - Село Димка - літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської. Переїзд у село Михайлівка.

14.30 - Відвідування буковинської сироварні "Добрі Газди". Дегустація 5 видів сирів. Відвідування пасіки. Дегустація меду з травяним чаєм та печивом. За бажанням - апітерапія - сон на вуликах.

Факультативно: Екскурсія до давнього слов'янського поселення в селі Михайлівка. Переїзд в село Валя Кузьмина. Екскурсія до 500-літнього дуба Штефана Великого. Пам'ятник солдатам І Світової Війни.

17.00 - повернення в Чернівці.

Вартість туру: 250 грн/особа.

У ВАРТІСТЬ ТУРУ ВХОДИТЬ: проїзд комфортабельним автобусом, супровід гіда.

У ВАРТІСТЬ ТУРУ НЕ ВХОДИТЬ: вхідні квитки, харчування.

Вартість вхідних квитків:

• музей в Старому Вовчинці: 20 грн - дорослі, 10 грн - діти;
• музей О. Кобилянської в с. Димка: 10 грн - дорослі, 7 грн - студенти, 5 грн - діти; Екскурсія для дорослих - 40 грн з групи, для дітей - 25 грн з групи;
• оранжерея в Кам'янці: 40 грн - дорослі, 20 грн - діти;
• сироварня у Михайлівці: 70 грн - дорослі, 50 грн - діти;
• дегустація меду: 50 грн - дорослі, 40 грн - діти;

Харчування: поїсти можна з власних продуктів або в кафе (вартість обіду - 60-80 грн).

Примітка: Послідовність відвідування екскурсійних об'єктів може змінюватись.

Екскурсія, зазначена в програмі може бути замінена на рівноцінну.

Опис екскурсійних об'єктів:

Село Біла Криниця

Село Біла Криниця, що лежить на кордоні з Румунією з давніх давен було центром поселення росіян-старовірів на Буковині, яких називали липованами. Ця релігійна громада у часи Івана Грозного зазнала переслідувань зі сторони російської царської влади. Австрійська ж влада, поставилася прихильно до переселенців. Цісар Йосиф ІІ у 1783 році звільнив старообрядців від податків на 20 років і гарантував свободу віросповідання, наділив землею і звільнив від панщини та військової служби. З 1784 року поселення - центр російської старообрядської діаспори, який через криницю з білою вапняковою водою назвали Білою Криницею. В Білій Криниці раніше був Покровський монастир, що вважався найбільшим духовно-просвітницьким центром на Буковині. У монастирі була зібрана велика бібліотека, переписувалися книги, знаходився архів митрополії. Нині Біла Криниця  в занепаді, катастрофічно скоротилася кількість її жителів. Але ніде більше в Україні не зустрінеш такої кількості бородатих чоловіків, які  багато років наполегливо дотримуються своєї віри, традицій та культури.

Успенський собор росіян - старообрядців

Успенський собор було споруджено за часів гоніння старовірів Миколою І. Собор став не лише резиденцією старообрядницького архієрея, а архітектурним уособленням розквіту старообрядництва. Будувався він за сприяння одного з найбагатших московських купців - Овсянникова в 1900-1908 рр. На будівлю витратили півмільйона рублів золотом. Зовні собор спеціально покривали глазурованою черепицею і цеглою, яка  не втратила своїх якостей до  наших днів. Інтер'єр Собору прикрашений чудовим різьбленим іконостасом  роботи старих володимирських, палехских і новгородських майстрів. У 1980-і роки тут була філія Центрального музею давньоруської культури і мистецтва імені Андрія Рубльова. З 1992 р. Успенський собор місце Священних всесвітніх соборів Російської православної старообрядницької церкви.

Село Димка. Літературно- меморіальний музей Ольги Кобилянської.

До батьківського маєтку в с. Димка О.Кобилянська навідувалась досить часто. Тут вона знайшла прототипів літературних героїв для своєї  повісті « Земля». Реальний трагічний факт братовбивства за землю мав місце у селі у 1894 році. Нащадки головного героя повісті Сави Жижияна і досі мешкають у цьому селі. Буковинська Орлиця тут проживала у 1889-1891 роках. Тут були написані перші рядки повісті «Царівна» та повість «Людина». Тут до сьогоднішніх днів збереглися дерева посаджені руками письменниці, написані нею листи, в меморіальній кімнаті  збережено  її побут та  особисті речі.

Сироварня «Добрі Газди»

Буковинська сироварня "Добрі Газди" у селі Михайлівка Глибоцького району відкрилася не так давно, але її встигли відвідати багато гостей  з-за кордону і навіть дипломати. "Добрі Газди" влаштовують дні дегустацій Михайлівських сирів, які виготовляються на обладнанні, що придбала їм австрійська агенція. На заздрість іншим селянам Буковини, тридцять Михайлівських господарств та фермери  тепер мають куди здавати  парне молоко. Свіжі сири: голландський, австрійський та сири альпійської групи –  стали вигідною справою для всіх, і для туристів теж, бо вони можуть придбати фірмову натуральну продукцію одразу у виробника.

Оранжерея в cелі Кам`янка

У селі Кам`янка під Чернівцями колишній столяр Іван Галіп у 15 метровій теплиці створив оранжерею з такими екзотичними фруктами, яких навіть немає у місцевих супермаркетах. До прикладу в оранжиреї росте лимон з плодами в півтори кілограми. Екзотичні рослини та зібрані перші врожаї перетворили буковинця в знаменитість. Разом з популярністю Івана ростуть і замовлення з різних міст України на фрукти та адаптовану до нашого клімату  розсаду екзотичних рослин.

Валя Кузьмін. Дуб Штефана Великого. Пам`ятник солдатам І Світової війни.

Валя Кузмін древнє село з яскравими сторінками історії. Перша згадка про нього датується 15 століттям. Саме в цей період господар Молдови Штефан чел Маре (Великий) феодальною грамотою підтверджував передачу своїх земель монастирю Путна. Та щоб відвоювати ці землі у Польського короля Яна І Штефану довелось розбити польську армію, що нараховувала 60 тисяч шляхтичів Речі Посполитої і Великого князівства Литовського. Подвиг Штефана до нинішніх днів обростає легендами. Адже в лісі біля Валі Кузміна він переміг армію могутніх шляхтичів військом у три рази меньшим. За переказами старожилів молдовани, не маючи зброї, почали вирубувати дерева у лісі, скидаючи їх на супротивників. Існує версія, що дві тисячі поляків похоронено на території села у братській могилі. Решта втекла у напрямку Львова. Лише після ста років після великої битви Штефана чел Маре, яка була у 1597 році, село почало відроджуватись. Мрія полького короля Яна І посадити на молдавський престол свого брата Сигізмунда і використати Молдову як зручний плацдарм для війни з Османською імперією не справдилась, а ось один із дубів, посаджених королем, залишився  жити до наших днів. Щоправда екскурсоводи, показуючи 500-літнього дуба туристам, не називають його ім`ям поляка, а звуть єдиним вцілілим після бою дубом господаря Штефана Великого. Цей могутній багатовіковий дуб разом з некрополем загиблим воїнам Першої світової війни (1914-1918 рр.) є гордістю села і красномовним відголоском нашої героїчної минувшини.